Національний гірничий університет — відповідність Часу
АНГЛО-РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК З ГІС І ДЗЗ


   Обложка-книги.jpg    
Оглавление

Обозначения и сокращения

Introduction

Введение

Вступ

Термины и определения

Алфавитный указатель русско-англо-украинских терминов

Аббревиатуры

Литература





Затверджено Міністерством освіти та науки України
як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
(Лист 1/11-8408 від 03.06.2014)


УДК 528:681.3:004.9(038)
ББК 26:32:92я73
ISBN 978–966–350–477–3    © Г.Г. Півняк, Б.С. Бусигін,
    Г.М. Коротенко, Л.М. Коротенко, 2014
©  Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», 2014

Вступ

      Використання геопросторової інформації стрімко зростає. Як в урядових колах, так і в бізнес-сфері (промисловість, транспорт, сільське господарство, природокористування, надзвичайні ситуації, територіальне управління та ін.) зростає усвідомлення того, що інформація про місцезнаходження і розміщення об'єктів, явищ і процесів є найважливішим компонентом ефективного прийняття рішень. Карти і контент, що на них базується, стають все більш поширеними, а значні інвестиції від компаній на зразок Google, Microsoft, Apple, Amazon і ESRI роблять сервіси для користувальницького картографування, геолокаційні сервіси, геотеггінг попросту повсюдними.

Відповідно до програми стандартів Open Geospatial Consortium (OGC) та вимог до інтероперабельності, сьогодні існує декілька взаємопов'язаних тенденцій, які визначають розвиток ГІС і ДЗЗ спільноти на найближчі 5-10 років. Серед них – хмарні обчислення, мобільні пристрої, краудсорсінговий геопросторовий контент, ГІС-аналітика, доповнена реальність, навігація, інтеграція геопросторових даних у дизайн та ін. Поширення мобільних пристроїв, які підключаються до Інтернету і працюють з положенням у просторі, визначає вимоги до інтеграції сервісів, доступу до даних, злиття програмних додатків, що може відбуватися «у хмарі» і одночасно обслуговувати велику кількість користувачів.

На думку авторитетних західних експертів в області геоінформатики, ГІС-технологій та ДЗЗ, зокрема, президента ESRI (Environmental System Research Institute) Джека Денджермонда (Jack Dangermond) можна виділити чотири основні тенденції їх розвитку.

1. Різке збільшення обсягу геопросторових даних всіх типів за рахунок зростання кількості методів отримання даних, як шляхом збільшення потенціалу «традиційних» методів позиціонування, наприклад, за допомогою супутників, авіації, наземних (лідарних) зйомок, так і впровадження нових (для геопросторової інформації) методів, таких як безпілотні літальні апарати (БПЛА) і засоби мас-медіа. Необхідність роботи з великими обсягами обумовлює застосування низки спеціальних технологій з управління і обробки відповідних потоків даних (big data), наприклад, паралельна обробка, потокова обробка та ін. У зв'язку з цим, у багатьох галузях, що використовують інформаційні технології (ІТ), відзначається зростання попиту на фахівців, які розуміють «big data».

2. Зростання застосування хмарних технологій. За останні роки хмарні технології завоювали міцні позиції майже у всіх сферах ІТ, де споживачам пропонуються програми, обладнання та інфраструктура, що їх підтримує. Особливо багатообіцяючою виглядає архітектура «робочий стіл/хмарний пристрій», що пов'язує фахівців з людьми з різних регіонів, які використовують різні пристрої. Такі переваги хмарних обчислень, як економія часу, коштів і ресурсів спонукають безліч компаній мігрувати в «хмару». Оскільки обсяги виробництва даних у найближчі роки значно зростуть, це призведе до розширення можливості представників галузі, оскільки вони отримають доступ до критично важливих даних, створення інструментів для інтерпретації та використання графічної інформації. У результаті ГІС-технології будуть еволюціонувати від виробництва даних до використання останніх з метою геолокації і геоаналітики в режимі реального часу. Серед світових лідерів в області створення хмарних ГІС корпорація ESRI.

3. Тенденції розвитку технологій і додатків. Експерти констатують збільшення кількості сенсорів – дистанційних, стаціонарних і мобільних. Все більш популярним стає принцип «люди в якості сенсорів», тобто краусорсінга, як одного з головних джерел просторових даних разом із сенсорами. Спостерігається посилення зв'язку даних через Інтернет за допомогою технологій «Linked data», що в свою чергу надає ще більшу вагу пристроям, які визначають місцезнаходження. Наростає тенденція розвитку мобільних пристроїв. Збільшується значимість даних ДЗЗ, які відіграють все більш значну роль в ГІС-проектах. Відзначаються серйозні зміни в отриманні просторових даних – у багатьох випадках немає необхідності проводити нову зйомку – дані вже є в архіві. Відбулися суттєві зміни Web-браузерів – вони стали важливим компонентом і платформою для сучасних додатків. Всі можливості, доступні в цих браузерах, об'єднані поняттям HTML5. Продовжують розвиток ГІС з відкритим вихідним кодом, які незабаром потіснять комерційні рішення з позиції найбільш популярного настільного, мобільного й Web-картографічного ПЗ. Все більшу роль будуть відігравати системи збору даних типу «OpenStreetMap».

4. Поширення геопросторового аналізу (ГПА). В останні роки ГПА став платформою для розробки додатків з метою інтеграції та впровадження карт і елементарного просторового аналізу в бізнес-аналітику. Зокрема, інструменти ГПА, що пропонуються компаніями типу ESRI, дозволяють інтегрувати геопросторові сервіси з іншими системами, що повинно сприяти більш глибокому вивченню динаміки бізнесу. ГПА тісно пов'язаний з розвитком в рамках ГІС напрямку ГеоДизайну, який з одного боку запозичує концепції наук про довкілля, географії, планування та комплексного аналізу розвитку територій, а з іншого – застосовує міждисциплінарний, синергетичний підхід до вирішення ключових проблем і оптимізації місцезнаходження, орієнтації та властивостей проектів як локального, так і глобального масштабів.

Поява додатків, пов'язаних з ГПА, потребуватиме спеціальних знань і досвіду роботи з такими інструментами, тому ВНЗ, в яких готують фахівців з геоінформатики та ГІС, повинні забезпечити проведення відповідних занять. Крім того, технології ГПА потребуватимуть фахівців, які володіють знаннями як у галузі географії та просторового мислення, так і знаннями інформатики, математики, основ бізнесу, економіки, соціології та ін.

Інакше кажучи, в найближчі роки для створення відповідних ГІС-систем знадобляться професіонали, які розуміють процеси і життєвий цикл даних, що складається з моделювання, побудови і розгортання якісних геопросторових рішень. Такі системи повинні вміти використовувати дані різних сенсорів (у космосі, атмосфері, на Землі), що дозволить створювати і постачати «розумні» карти, які містять свіжу і оперативно поновлювану інформацію з різних джерел, яка дає можливість вивчати 3D-5D динамічну реальність.

Перша спроба впорядкування геоінформаційних термінів була здійснена авторами в 2007 році у вигляді Англо-російсько-українського словника з геоінформатики.

Автори сподіваються, що наведений короткий огляд розвитку основних тенденцій в геоінформатиці, ГІС і ДЗЗ допоможе читачеві зрозуміти спонукальні причини підготовки та видання цієї роботи. Її головна особливість – поява в останні роки значної кількості нових термінів і понять, що тягне нагальну необхідність їх термінологічної актуалізації.

Переклад різних термінів та їх поєднань надається з різним ступенем деталізації. На думку авторів, як в інформатиці, так і в геоінформатиці існують концептуальні поняття, на яких базуються всі інші. До них, наприклад, можна віднести такі, як: digital (цифровий), projection (проекція), content (контент), GIS (ГІС), GPS та деякі інші. Розкриття змісту видається надзвичайно важливим, особливо з урахуванням використання в навчальному процесі. Разом з тим, постійно з'являється багато термінів, без яких неможливо орієнтуватися в англомовних матеріалах з ГІС-технологій та дистанційного зондування, обробки зображень і т.д. Ці терміни, на жаль, відсутні в багатьох комп'ютерних словниках. Тому в даній роботі відповідні значення наводяться у контексті основного використання або змістових понять без додаткових пояснень.

У процесі роботи над словником автори використовували різні інформаційні джерела, серед яких особливе місце займає «Словник з дистанційного зондування Землі», підготовлений колективом авторів під керівництвом академіка НАН України В.І. Лялька і доктора технічних наук М.О. Попова, а також роботи російських авторів «Геоінформатика. Тлумачний словник основних термінів» під редакцією О.М. Берлянта і О.В. Кошкарева, та «Англо-російський тлумачний словник з геоінформатики», підготовлений В.Ю. Андріановим.

Суттєву допомогу в підготовці цього видання надали статті авторитетних західних фахівців в електроном журналі Geospatial Today, присвячені прогнозу ситуації на ринку геоінформатики, ГІС та ДЗЗ в 2013 році «Interesting days ahead ... Outlook 2013».

Звичайно, як і будь-яка велика робота, словник не позбавлений недоліків. Автори будуть вдячні за зауваження і пропозиції щодо поліпшення як змісту, так і форми наведених матеріалів за адресою: busyginb@yandex.ru


© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт